White Rose de Alix Парфумована вода

White Rose de Alix Парфумована водаТип аромату: квіткові, шипровіПочаткова нота: Лічі, Малина Нота серця: Белая фрезия, Жасмин, Піон, Роза, Шафран Кінцева нота: Білий мускус, Ваніль, Лабданум, ПачуліКраїна: ВеликобританіяПрем'єра аромату: 2018 Зроблено в: ІталіяДжеймс Аткинсон отримав титул офіційного парфумера королівського Двору Англії в 1826 році (через 27 років після створення свого першого аромату). Так що, не дивно, що рідна внучка королеви Вікторії, принцеса Аліса, живила особливу прихильність до цієї марки і продовжувала придбавати духи Atkinsons навіть після того, як переїхала в Петербург і вийшла заміж за майбутнього царя Миколу II. Напевно відомо, що в останні роки життя Олександри Федорівни її улюбленими духами була "Біла троянда" від Atkinsons. Аромат був створений в Лондоні в 1910 році і міцно влаштувався на туалетному столику імператриці. Та знаходила його "чистим і безмежно солодким". У музеї Царського села кілька років тому виставлялися витончені вінтажні флакони, що колись належали останній царській сім'ї. Один з них був власністю Олександри Федорівни, і на його етикетці, що напівзотліла, все ще можна прочитати "Atkinsons White Rose". Через 100 з гаком років парфумери Atkinsons відтворили на основі тих, що збереглися архівних записів улюблений аромат цариці Олександри, давши йому нову назву - White Rose de Alix. Так парфумери ушанували пам'ять тій, кому присвячений цей парфум. Аликс - домашнє ім'я імператриці Олександри Федорівни (вважається, що це похідне від Олександра і Аліса, але, строго кажучи, рівно так - Alix, - пишеться її рідне ім'я на німецькому). Над відтворенням попрацювала парфумер Жюли Плюші. Квітковий шипровий аромат починається смачним нотами малини і лічі, розкриваючись на шкірі красивим букетом з білих троянд, піонів, фрезии і жасмину. Трохи пряне звучання аромату надає шафран в серці і лабданум, мускус і ваніль у базі. І якщо говорити про власні враження - так, це абсолютно царський аромат, який легко уявити собі на імператриці де-небудь в декораціях Лівадійського палацу, під кінець літа, або в спокоях Зимового палацу.