I want gifts

I want gifts
Дівчинка вимагає, щоб їй купили нову іграшку. Кричить на всю крамницю: «Мамо, хочу, хочу, хочу!» Голосно кричить, поводиться негарно. Мамі, татові соромно. «Тихіше, тихіше! Поводься добре», — говорять вони. Але заспокоїти дитину не виходить. А суворіші батьки починають гніватися, карати дитину.
Чому з дітьми це відбувається? Як позбутися «ХОЧУчок»? Не лише дитині, а й дорослій людині?
Ця книжка — спроба пояснити феномен «ХОЧУ» на прикладі життя маленької Соломії і допомогти читачеві вирватися з полону нескінченних і безглуздих «ХОЧУ».
Історія духовного переродження маленької дівчинки Соломії, яка трапилася напередодні дня Святого Миколая, подібна до маленького дива, яке стане гарним прикладом як для дітей, так і для дорослих. Книжку рекомендовано дітям від 4 років, а також їхнім батькам. Вона буде чудовим подарунком маленькій людині, доля якої вам не байдужа.
У кожній книжці — подарунок: матеріали й інструкція для виготовлення саморобної листівки.
Ілюстратор книжки «Хочу, хочу подарунків» Наталя Дерев’янко відкрила таємниці творчого процесу:
«Хотілося передати й казку, адже свята й подарунки — це завжди казка для дітей, і прив'язку до життя, щоб кожна дитина побачила в ній себе!» «Ура, нарешті я закінчила ілюструвати нову дитячу книжку про дівчинку Соломію та зимові свята — день Святого Миколая, Новий рік і Різдво. Книжка спочатку називалася «У ніч перед Святим Миколаєм», потім «Чому Святий Миколай приносить подарунки», після того «Подаруй, ну подаруй», а тепер вона називається «Хочу, хочу подарунків!», але для мене вона так і залишилася книжкою про Миколая.
Так, у цьому випадку, текст не мій, але мої ілюстрації, причому вони мені дуже і дуже подобаються.
Хотілося передати й казку, адже свята й подарунки — це завжди казка для дітей, і прив'язку до життя, щоб кожна дитина побачила в ній себе.
Я довго виношувала ідею, але потім мені її підказали подруги-лялькарки, а мій чоловік дав їй визначення. Коли я розглядала, милуючись, авторські ляльки, мене осяяла ідея зробити Соломію в стилі ретро, такий собі вікторіанський стиль. Також я наділила її великою головою й великими очима, що властиво лялькам, але, природно, ляльку оживила, щоб вона змогла прожити свою історію й розповісти її іншим. А мій чоловік, глянувши на ескізи й перші замальовки, сказав, що це стимпанк. Мені сподобалося його визначення, і я постаралася витримати всю книжку в цьому стилі.
Розгорти книжки виконано в рідкісній для ілюстрації техніці — олія на полотні. При цьому картинки я виконувала в масштабі 1:1, щоб при скануванні й друку було видно фактуру мазка й полотна.
Але ще окремою вимогою була інтерактивність книжки. У зв'язку із цим у тексті було передбачено схеми-інструкції виготовлення подарунків для тата й мами. За цими інструкціями дитина сама мала зробити подарунки для батьків. Як вписати ці схеми в ретро-стиль, у якому яскраво виражена фактурна техніка письма? Адже нелогічно малювати схему на полотні... Мені сяйнула думка зіграти на контрасті фактур полотна й паперу. Так по всій книжці було введено елементи (сердечка, бантики), плашки з паперу: створювалося враження, що вони просто накладені зверху ілюстрацій, що дозволило органічно вписати передбачені схеми-інструкції. Думаю, ці схеми — вдала знахідка, адже книжка не просто розповідає, а підштовхує дитину попрацювати руками й взяти участь у підготовці свята.
Книжку я зробила одним подихом, хоча це дуже трудомісткий і виснажливий процес, вдало знайдена ідея направила всю роботу в потрібне русло. Цього разу я абсолютно задоволена і процесом, і результатом власної роботи» (Н. Дерев’янко)