Час second-hand. Кінець червоної людини (Фоліо)

Поставши на уламках СРСР, Російська нова імперія не поспішала прощатися зі своїм минулим, яке, крім усього, чинило диявольський опір новому часові. З цього й виникла перехідна епоха, яку Світлана Алексієвич слушно охрестила періодом second-hand. Час second-hand це монологи людей, яким пощастило жити у СРСР та у період його розпаду. З цих одкровень від замиловано-ностальгійних до страхітливо-муторних і складається мозаїчний портрет радянської людини, яка, незважаючи на складнощі тодішнього життя переслідування з боку влади, ідеологічний пресінг, аскетичний побут, більшою мірою сумує за тим часом і досить рідко замислюється над ціною тієї величі. Ці монологи пересичені людським стражданням, фізичним та душевним болем, хворобливою тугою за втраченим, прагненням пожалітися на тяжку долю, розчаруванням у сьогоденні і романтизацією якогось нездійсненого минулого. Разом зі своїми героями письменниця показує, що період єльцинської демократії був ширмою, що глибоких соціальних перетворень не відбулося. І радянська система зажадала продовження в іншому монстрові...