Тут клює. Відверті історії українського бізнесмена - Томчук Д.

[html]ТЕМАТИКА БізнесПРО КНИЖКУ Український бізнес — це не проста прогулянка. Він формувався у жорстких умовах: коли розвалювалися старі економічні зв’язки та створювалися нові. Тому й уроки, які він дає, — безжальні й унікальні. У цій книжці інвестор Дмитро Томчук ділиться власними спостереженнями, які він накопичив протягом десятків років підприємництва — від 90-х до сьогодні. Як зробити так, щоб гроші працювали на вас? Чи можна довіряти партнерам? Коли потрібна дискусія, а коли — одноосібні рішення? І, зрештою, чому попри всі труднощі варто розбудовувати власну справу в Україні?ДЛЯ КОГО КНИЖКА Для всіх, хто цікавиться підприємництвом, має власну справу чи планує розпочати її або просто прагне зрозуміти історію та психологію українського бізнесу.ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА Це наповнена гумором, самоіронією і складними реаліями книжка розповість не лише про те, як вести бізнес у нашій країні, а й про життя навколо нас.ПРО АВТОРА Дмитро Томчук — підприємець. Народився 1977 року в місті Бердичів. Пізніше переїхав у Дніпро. У 2000-х його компанії займалися видобутком, машинобудуванням, харчовою промисловістю. У 2013 році заснував інвестиційний фонд First Investment Step Online (FISON), який сфокусувався на ІТ-проектах.КНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ «Сам собі MBA. Про бізнес без цензури», Джек Велч, «Наш формат», 2018 «Безпрограшна стратегія. Як уникнути промахів у бізнесі» Алан Лефлі, Роджер Мартін, «Наш формат», 2018ЦИТАТИ Про появу українського бізнесу Вітчизняний бізнес заснували не аристократи з академіками. Ударені перебудовою голодні вчителі, лікарі, інженери, яким потрібно було нагодувати сім'ї; мутні хлопці з дев'ятьма класами освіти, що читали по складах, але бадьоро рахували гроші й мріяли заробити на вишневу «дев'ятку»; старшокласники, які прагнули мати фірмовий плеєр SONY та чоботи з натуральної шкіри й на натуральному хутрі — ось хто став поживним гумусом, на якому зріс бізнес нашої країни. Про «перебудовні» злидні Що кращого життя я досягав, то сильнішим ставав страх повернутися в ті «перебудовні» злидні й безгрошів'я, що оточували мене в дитинстві. Цей страх, спочатку за себе, а тепер уже і за Сашу та Гошу, жене мене вперед і змушує рухатися, досягати, здійснювати. Аби впоратися з ним, був і є тільки один спосіб: працювати. Завдяки страху перед злиднями я завжди перебуваю в русі. Про гроші Один бізнесмен сказав: «Рахувати дрібноту — це убозтво». Але він не знав, що убозтво — це якраз коли дрібноти не рахуєш. Для багатої людини природно рахувати гроші, навіть якщо суми невеликі. Пояснення цієї звички: для бізнесу важлива кожна копійка, найдрібніші суми повинні працювати, а не йти даремно. Рано чи пізно досягається такий розумовий стан, за якого ставлення до великих і дрібних витрат стає однаковим, і розглядається не обсяг витрачених грошей, а сам факт зазнаних витрат. Звідси — прагнення до оптимізації витрат, яке непосвяченим здається скнарістю. Алгоритм працює однаково, незалежно від кількості нулів у виставленому рахунку.[/html]