Статуетка з дерева «Мокош». Варіант №2. Слов’янська міфологія

Мокош.
Мокош, Макош (Мокоша) – богиня материнства, милосердя, щастя і нещастя, жіночої половини, гадань, рукоділля, покровителька джерел і святих колодязів, врожаю, охоронниця корів.
Деякі автори вважають Мокошу дружиною Велеса, та пов'язують її з потойбічним світом. Посередниця між небом і землею, а тому на весняних ритуальних рушниках завжди зображувалась з руками, піднятими до неба, джерела тепла та вологи (на відміну від літніх, де руки опущені до землі, що породила зерно, готове до нового врожаю). Мокоша — покровителька дощів та весняних обрядодійств, пов'язаних з ними, покровителька пологів і заступниця породіль. Символами Богині є прядка і веретено.
Мокош – богиня землі й рослинності. У її культі, очевидно, знайшов своє втілення образ прадавньої Великої Богині, володарки вологи. Загалом, як відомо, жінка асоціюється з водою, волога сприяє зародженню життя. Мокош – господиня й цариця водоплавних птахів, змій і жаб. У її володіннях, а отже, й під її владою, перебувають русалки й берегині. Вона – володарка риб, і теж може виступати в риб'ячому образі.
Мокош – покровителька прядіння і ткацтва. У слов'янських казках розповідається про матір сонця як про «віщу прялю», що нагадує про богиню неба ранніх землеробів. Прядіння – міфологічний мотив, пов'язаний із жіночими хтонічними персонажами, джерелом життя і смерті, долі, родючості. Шматок білої тканини — це атрибут богині. Мокош одержувала в жертву снопи льону та вишиті рушники, які вішали на деревах.
Вважали, що Мокуша (як іноді казали) з'являється в час Великого посту — відвідує оселі й наглядає за прялями. Коли жінки дрімають, а веретено все одно вертиться, кажуть, що то Мокуша їм пряде. Мокуша опікується і стриженням овець, тому на ніч у ножиці, якими стрижуть худібку, вкладають пасма вовни — жертву Мокуші.
Слов'янська Богиня Мокоша відома і улюблена, як ніхто інший. Це Богиня Долі і Магії, яка володіє нитками доль як чоловіків, так і жінок, людей і Богів. В силу великої дії і впливу на добробут людей, шанування Богині Мокоші змішалося з культом Богині Мати сира Земля. Але Мокош – це подателька благ у великому значенні, на всю родову лінію, а Мати сира Земля – ​​більш «приземлене» благополуччя, на конкретний період. У міфології немає згадки того, що Бог Род, який створив Світи, Богів, коли–небудь створив Богиню Мокош. Це замовчування може свідчити про те, що Богиня Мокоша – сила, що прийшла ззовні.