Срібний православний хрест "Розп'яття з пристоячими. Божа Матір Оранта" з чорнінням 131728

Срібний православний хрест "Розп'яття з пристоячими. Божа Матір Оранта" з чорнінням
Метал: срібло 925"
Вставка: немає
Середня вага:2.50 г
Маленький натільний хрестик має форму, характерну для групи візантійських енколпіонів X-XII ст., Де розширюються від центру балки завершуються півкругом з уступами по краях. Пропорції хреста близькі до грецьких, зі злегка подовженою нижньою балкою. Оглаві нерухоме, бочкообразной форми. Іконографічна схема також традиційна для древніх візантійських хрестів.
На лицьовій стороні зображена лаконічна композиція Розп'яття. У центрі пряма фігура розп'ятого Христа. Подібну іконографію розп'ятого Спасителя, характерну для більшості древніх хрестів, часто називають образом Христа-Тріумфатора. Хресна смерть Спасителя в ній не затінює торжество Господа, який переміг пекло і смерть. Над головою Христа є Титло І & С Х & С, типове для всіх хрестів VII-XVI ст. Над ним як символ хресної жертви Спасителя поміщений чотирикутний хрест.
У півкругами закінчень горизонтальної балки зображені нагрудний образи майбутніх: Божої Матері - по праву руку Христа і Іоанна Богослова - по ліву. Простягнені руки Спасителя, завдяки компактності композиції, стосуються німбів Його Пречистої Матері і учня. Тим самим як би сполучаючи їх згідно з євангельськими словами: «Жінко! Се син Твій »(Ін. 19.26) і« Се мати Твоя! »(Ін. 19.27). Ці слова часто зустрічаються на древніх візантійських хрестах з образом Розп'яття з двома майбутніми: Божою Матір'ю та Іоанном Богословом. У них виражена не тільки любов Христа до близьких Йому людям, але і вже закладено основу Церкви, символічним образом якої є Богородиця, тому що в Ней і в таємниці Втілення в найвищого ступеня виявляється суть Церкви - зв'язок між Богом і людиною. Цими словами Христос також стверджує право материнського заступництва Богородиці не тільки про улюбленого учня, а й про кожну людину. У зв'язку з вищесказаним згадуються суворі і в той же час сповнені любові слова святого Кипріяна: «Кому Церква не Мати, тому Бог не Отець».
Ідею земного Церкви розкриває композиція зворотного боку хреста. Її центром є фігура Божої матері Оранти, з молитовно піднятими руками. Над її головою, як символ вселенської Церкви, зображений хрест в колі. Подібний образ Богоматері - Церкви часто зустрічається в ранньохристиянському мистецтві. Найбільш яскраво ідея створення Церкви виражена в дерев'яному рельєфі «Вознесіння Христа» на дверях римської базиліки Санта Сабіна (422-432 рр.), Де внизу зображена Богородиця в позі, близькою до Оранті, а по боках - первоверховних апостолів Петра і Павла, що тримають над її головою хрест в колі.
На хресті в протилежні боки Богоматері в півкругами зображені нагрудний образи святих захисників Церкви: Миколи Чудотворця і Георгія Переможця.