Рукавички для боїв без правил шкіряні ЛЕВ M1-(R) розмір червоні, Червоний

Рукавички для боїв без правил шкіряні ЛЕВ M1-L(R) розмір L червоні
Рукавички для боїв без правил шкіряні ЛЕВ M1-L(R) розмір L червоні з сайту Спорттовари.com.
(Рукавички Мікс файт Лев) використовуються на змаганнях і тренуваннях по рукопашному бою. Рукавички міцно кріпляться на руці за допомогою манжетки на "липучці" і створюють максимальний захист для рук, запобігаючи можливим професійним травмам. Надійна фіксація зап'ястка.
Рукавички ЛЕВ- використовуються для змішаних боїв, боїв без правил та рукопашного бою. Так само можуть використовуватися для відпрацювання ударів по мішку та по лапах. Рукавички випускаються в двох кольорах червоному і синьому і чотирьох розмірах L,M,S,XS і зручні в використанні завдяки кріпленні на кісті руки за допомогою липучки Матеріал:
-верх - натуральна шкіра;
-внутрішня частина - синтетична шкіра пвх
-навнювачь - пінополіуретан високої щільності
Мішані бойові мистецтва (англ. Mixed Martial Arts, MMA) — вид спорту і категорія бойових мистецтв, що включає в себе різноманітні засоби і способи ведення оборони й нападу в рукопашному бою.
Чемпіони світу з мішаних бойових мистецтв Річ Франклін та Чак Ліделл у рейтинговому бою на 115 етапі UFC.
Основу мішаних бойових мистецтв складають класичні види боротьби (греко-римська івільна боротьба, дзюдо, дзюдзюцу тощо) і класична ударна техніка (бокс такікбоксинг). На відміну від класичних бойових мистецтв, які в своїй більшості походять із країн Сходу, мішані бойові мистецтва не несуть в собі духовного або релігійного навантаження, віддаючи перевагу спортивно-прикладному аспекту.
Уніфіковані і ефективні мішані бойові мистецтва стають дедалі популярнішими в сучасному світі. Особливу популярність мають відкриті змагання з MMA — бої мішаного стилю, чи «бої без правил». Найпопулярнішими серед регулярних змагань єАбсолютний бійцівський чемпіонат, Чемпіонат Strikeforce, Бійцівський чемпіонат PRIDE (до розвалу у 2007 році), Бійцівський чемпіонат RINGS (до розвалу у 2002 році) та інші.
Загальні правила змагань.
Єдиних правил для всіх версій абсолютних двобоїв не існує й ніколи не існувало. По суті, вони зводилися до одного основного принципу: мінімум захисного екіпірування й обмежень на використовувану техніку, максимум "реалізму" двобоїв і свободи дій бійців. Заборонялися тільки ті "прийоми", які прямо вели до важких каліцтв: не можна було видавлювати очі й ламати хребет суперникові, наносити йому удари в горло, пах й інші уразливі місця. (Не дозволялося також надягати предмети, які могли привести до травми: сережки, браслети, ланцюги, шпильки й т.п.) Вагові категорії не передбачалися. Не обмежувався час двобою: бій ішов до повної здачі одного із суперників. Костюм бійці вибирали довільно, це могли бути боксерські труси, кімоно дзюдоїста й т.д. Захисне екіпірування теж вибиралося спортсменами індивідуально: наприклад, можна було, за бажанням, виступати в рукавичках (сьогодні спеціальні полегшені рукавички "без пальців" у боях без правил обов'язкові).
Після того, як турніри отримали визнання і стали влаштовуватися регулярно, організатори були змушені розробити певні правила. Зроблено це було не тільки для захисту здоров'я бійців, але й для підвищення престижу "варварських за формою й по суті забав", - так сприймали спочатку абсолютні двобої багато сторонніх спостерігачів. (Через подібний сумнівний імідж в організаторів змагань іноді виникали проблеми із законом: так, у свій час у деяких американських штатах вони виявилися під офіційною забороною, як і - трохи пізніше в Голландії - перший турнір "2 Hot 2 Handle".) Важливим був і видовищний момент: із введенням певних заборон й обмежень більш технічні бійці одержали перевагу перед "забіяками", а ліміт часу двобою спонукає суперників до більш активних і результативних дій.
У кожної організації, що проводить подібні змагання, свої правила. У більшості пунктів розходження між ними не значні й не носять принципового характеру. Наприклад, у США двобої проводяться на спеціальному восьмикутному майданчику, обгородженому сіткою, у Росії - на десятикутному, а в Нідерландах - на звичайному боксерському ринзі. Трохи розрізняються й обмеження на використовувану техніку: так, наприклад, у російській версії боїв без правил заборонено наносити удари головою й ліктем, у деяких версіях не допускаються удари стислим кулаком і т.д. Костюм сучасного бійця являє собою боксерські (або інші спеціальні) труси, учасники турнірів незмінно виступають із голим торсом. Крім рукавичок, обов'язковими стали капи, пахові раковини, у деяких випадках дозволяється бинтувати гомілки еластичними бинтами. Уведено вагові категорії. Хронометраж боїв у різних версіях становить, як правило, від двох до п'яти раундів по 5 хвилин із хвилинною перервою між ними. (Проводяться також і супер бої без обмеження часу: приміром, двобій між Казуши Сакураба й Ройсом Грейсі - у травні 2000 - тривав півтори години.)
У сучасному бої без правил можлива не тільки чиста перемога (нокаутом або здачею одного з учасників після проведеного суперником прийому), але й зупинка двобою за явною перевагою (за рішенням рефері) або через травму спортсмена (за рішенням лікаря), виграш по очкам (присуджується суддівським журі), а також дискваліфікація. (Але на практиці двобої в основному закінчуються нокаутом або здачею одного зі спортсменів.)