Між двома картотеками. Вибрані драми

Це спроба презентувати драматургічний доробок одного з найвидатніших і найбільш перекладених у світі польських письменників, об єднати під однією обкладинкою усе найвартісніше, створене Тадеушем Ружевичем між його дебютною, канонічною для світового театру Картотекою кінця 50-х рр. минулого століття, та її переконструйованою, переосмисленою розсипаною версією 90-х. Жодна з п яти п єс і нині не втратила актуальності кожна й надалі розсипає перед читачем і глядачем калейдоскопічні візерунки образів і сенсів.Канонічна Картотека ? це блукання снами чи підсвідомістю людини, травмованої війною. Герой лежить у ліжку, навколо якого розгортається історія ? водночас камерна і глобальна Свідки, Або наша маленька стабілізація ? драма конформізму , історії про людей, які воліють бути свідками життя, ставлячи над усе свою крихку стабільність, не визираючи з вікон, не обертаючись, навіть коли поряд конає поранена людина Стара жінка висиджує ? драма ентропії , яка коливається між фарсом і античною трагедією. Дію акцентовано на найпохмуріших метафорах цивілізації: тотальній війні, сміттярці й поліційному кордоні. Навдивовижу стабільний світ відходів людської життєдіяльності й старих богинь, яким уже ніхто не хоче поклонятися Непорочний шлюб ? драма тіла , найчастіше інсценізована й водночас найменш прочитана п єса, за яку Ружевича звинувачували в сексуальній розгнузданості. Доба сецесії, що її французи називали прекрасною. Калейдоскоп перверзій: Бик-Батько, Дідусь-фетишист, фригідна Мати, непорочний Беньямін ? й на цьому тлі бунт двох дівчаток-підлітків. Або й ширше ? за висловом критикині Марти Півінської, бунт дітей, жінок і митців на тлі оскотинювання ...Й, урешті, Розсипана картотека переконструйована майже через сорок версія першої Картотеки : реалії 90-х, панки й скіни, секс-послуги, торгівля наркотиками й людськими органами ? у супроводі базарного гамору й безглуздих парламентських дебатів. Усе начебто змінилося ? й нічого не змінилося. Ніхто нікого не чує, ніхто ні з ким не в змозі порозумітись, усе більше белькотливих реплік і дедалі більше мовчання Абсурд Ружевича породжений безглуздям повсякденності, тому його тексти лише нарощують з часом об єм сенсів. Театр Ружевича ? це відкрита драма , своєрідна партитура для нескінченного імпровізування. Його п єси не менш цікаві у прочитанні, ніж у сценічний інтерпретації.