Козацька папаха з каракуля

Папаха з натурального чорного каракуля, зшита професійними майстрами, шлик атласний оздоблений золотистою китицею. Добре тримає форму. «Як одягнув шапку, то вже й козак — це найперший і найголовніший одяг козака» - так описує нам козацький побут корінний запорожець і очевидець козацької давнини 117-річний дід Іван Гнатович Розсолода (говориться в книзі історика Дмитра Яворницького «Запорожье в остатках старины и преданиях народа»).
І так вважати зовсім не перебільшення - козацька шапка справді являється одним з важливих і головних предметів вбрання козаків. Чого тільки говорить той факт, що її козаки носили не тільки в зимку але і літом. І бідні і багаті. Ось згадаймо "Думу про козака Голоту". В якій розповідається про бідного козака, на якому порвана свита, постоли в'язові, онучі китайчані, а на голові "шапка-бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита, куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає". Бирка — це овеча шкура; смушок, із якого шилася шапка.
Ходити в ті часи без шапки вважалось взагалі навіть непристойним. Як запевняє Олександр Ільченко у своєму творі «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай i Чужа Молодиця» : будь-який козак волів радніше вийти поміж люди без штанів, ніж без бодай драної бирки на голові чи в руках! Мало того, існує повір”я, що козак міг з себе всю одежу пропити, а от головний убір – ніколи! Як і люльку і хрестик.. всього три речі підлягало під це табу. Звичайно, це скоріше байка, оскільки за пияцтво у козаків дуже суворо каралось, але навіть і цей жарт говорить, що шапка для козака це досить важлива річ. Гарна шапка була щей і гордістю козака. Було досить багато звичаїв де без неї необходилось. Так, на зборах, так званому колі, козаки ними голосували (за згодою підкидаючи їх догори), перед обраним отаманом шапки знімали, а він одягав. Знімав шапку і виступаючий. Якщо осаул одягав шапку задом наперед - значить, виступаючий позбавлявся слова. Також, щоб підкреслити свою повагу, шапку знімали обов’язково під час молитви і присяги. З усіх різновидів козацьких шапок (папах, кубанок, кучм), шапка зі шликом найвиразніше виділяється по своєму виду. І не в останню чергу завдяки своєму шлику - котрий найбільше поширений червоним кольором. Чи не про них писав ще Іван Котляревський в «Енеїді»? "У нас в Гетьманщині колись,
Так просто війско шиковало,
Не знавши: стій, не шевелись;
Так славнії полки козацькі
Лубенський, Гадяцький, Полтавський
В шапках було, як мак цвітуть.."
Недарма і в теперішній час шапка зі шликом являється практично одним з головних атрибутів козака, і не лише сценічного його образу, а й взагалі є національним головним убором.