Зразки процесуальних документів у цивільному судочинстві: заяви, скарги, клопотання, відзови

Зразки процесуальних документів у цивільному судочинстві: заяви, скарги, клопотання, відзови. Станом на 16 жовтня 2020 р.Нові процесуальні кодекси України, зокрема ЦПК, що були прийняті в ході реформи правосуддя, уніфікували правові питання та вимоги щодо процесуальних документів, які застосовуються у судовій практиці при здійсненні цивільного, господарського та адміністративного судочинства. Таким чином, з вказані унфіковані підходи мають на меті спрощення процедури складання цих документів, оскільки однакові підходи і темінологія відтепер притаманні різним судочинствам. На перших пораз ці новітні підходи йшли у розріз з багаторічним досвідом і звичками, коли навіть професійні правники відчувають деякий дискомфорт, але згодом все стало на свої місця. Тобто сталося узагальнення правових складових, що стосуються процесуальних документів, а також набуття практичного досвіду у правозастосуванні через призму вимог чинного процесуального законодавства, виправлення перших практичних помилок, стандартизації підходів судів усіх інстанцій до цих питань, вироблення правових позицій Верховного Суду. У цьому виданні будуть висвітлені особливості вимог щодо процесуальних документів в цивільному судочинстві з урахуванням як спільних вимог для права процесуального, так й специфічних підходів, які обумовлені тими провадженнями, що характерні саме цивільному процесу. Цей практичний посібник покликаний перш за все визначити загальні правила складання процесуальних документів у цивільному судочинстві з визначенням їх черговості, строків подання та інших супутніх складових. Саме тому наголос буде зроблений на цьому* а не на якнайширшому охопленні конкретних правовідносин, які є предметом судового розгляду. Це важливо з огляду на нові підходи у судочинстві, коли дуже високі вимоги до формальних складових процесуальних документів, недотримання яких може завадити у належному формуванні правової позиції учасників цивільного провадження, а в кінцевому підсумку і захисту прав особи. Такий підхід диктується ще і не в останню чергу змінами у правовму підході до питань представництва у суді. Як відомо, ці новації називають адвокатською монополією. Хоча така назва не є достатньо коректною, але нема де правди дітиВ участь адвоката у судовому провадженні і його роль збільшені беспрецедентно для вітчизняного законодавства і судової практики. Але ж коли особа представляє у суді сама себе (сучасний інститут під назвою самопредставництво), то їй без практичних порад буде важко дотриматися вимог законодавства взагалі і суду у конкретній справі зокрема. Отже, це видання і розраховано на таких сміливців.