Золотой Шарик красного цвета упаковка (бордовый) для похудения УСИЛЕННЫЙ

Золотой Шарик для похудения
красного цвета упаковка ( бордовый ) УСИЛЕННЫЙ
Золотой шарик оригинал Усиленный
"Золотой Шарик Дробь Кусю Усиленный" капсулы для похудения. Дробь Кусю средство одно из самых популярных и сильно действующих препаратов на растительной основе. Фито концентраты которые входят в состав капсул получены из полезных растений выращенных в Китае. Состав препарата по сравнению со своими аналогами усилен за счет большей концентрации действующих компонентов и добавлением сильных экстрактов растений.
Показания: Помогает сжиганию жира Способствует снижению аппетита Улучшает обмен веществ Нормализует уровень холестерина в крови.
Состав : экстракты Худии Гордони, Зеленого чая, Гарциния Камбоджийской, Лимон, Спирулина, Дай Дай Хуа, Женьшень.
Применение: на 1 капсуле утром до еды за 20-30 минут. Для ускорения результата можно увеличить количество капсул до 2-х в день .
Противопоказания: беременным, кормящим, людям с личной переносимостью компонентов препарата, с заболеваниями сердечно сосудистой системы. С возрастными ограничениями от 18 до 65 лет.
Производитель: компания "Дали" совместно с" Дробь Кусю " г.Куньмин ул. Вест Реньмин 372 провинции Юнань, КНР.
Продукт протестирован и одобрен, и имеет знаки отличия за качество. Таблетки Золотой шарик Усиленный оригинал
Золотой шарик красный бордовый для похудения.
Хорошо удаляет лишние жировые отложения по всему телу. Равномерно снижает вес и объём не нанося косметического вреда для человека . Во время приема таблеток Золотой Шарик наблюдается хороший оздоровительный эффект для подтяжки кожи предавая ей упругость и гладкость, разглаживая так называемую апельсиновую корку, удаляет и разглаживает растяжки. Служит хорошим средством для регулирования обмена веществ в организме. Подавляет аппетит. Снижает вес. Уменьшает объемы. Принимается 1 раз в день по 1 капсуле. Л и д а Максимум для похудения отзывы.
Бомба капсулы для похудения
НОВАЯ ПОЧТА отделения в вашем городе .
Золотой Шарик красного цвета упаковка (бордовый) для похудения УСИЛЕННЫЙ Золотой Шарик красного цвета упаковка (бордовый) для похудения УСИЛЕННЫЙ Золотой Шарик красного цвета упаковка (бордовый) для похудения УСИЛЕННЫЙ Золотой Шарик красного цвета упаковка (бордовый) для похудения УСИЛЕННЫЙ Золотой Шарик красного цвета упаковка (бордовый) для похудения УСИЛЕННЫЙ Золотой Шарик красного цвета упаковка (бордовый) для похудения УСИЛЕННЫЙ Українська народна казка «Кіт, цап і баран»
Подробности
Родительская категория: Всё для детей
Категория: Украинские народные сказки
Рейтинг: 4 / 5
Пожалуйста, оцените Оценка 1 Оценка 2 Оценка 3 Оценка 4 Оценка 5 Жили-були в одного господаря цап і баран. Жили в згоді-злагоді: сіна в'язочку —і ту між собою ділили. А як кого били, то тільки кота Мурлику; він такий злодій і розбійник, все тільки світом вештається та краде, що попало.
Сидять собі раз цап і баран та й балакають. Аж тут де не взявся сірий кіт Мурлика, йде та так жалісно плаче, що аж засумували цап і баран, та й питають:
— «А чого це ти, Мурлико, так тяжко плачеш, на трьох ніжках скачеш?»
— «Як мені не плакати? — відповідає кіт Мурлика.— Била мене стара баба, била, била, за вуса крутила, ноги мені поломила!»
— «А за яку ж то провину?»
— «Що я сам себе не пізнав та й бабину сметану злизав!»
І знову заплакав кіт Мурлика.
— «Чого ж ти далі плачеш?»
— «А того плачу, що як баба мене била, то все говорила: «А до мене їде зять, то що мені замість сметани їсти подать? Хіба,— каже,— цапа і барана заріжу!»
Заревіли, зарепетували цап і баран:
— «Ех ти, проклятий котище! Ми тебе на смерть заколемо! Через тебе ж нам погинути прийдеться!»
Та котик вину свою признавав і о прощенні прохав. Цап і баран йому простили і всі три рада в раду:
— «Що робити, що чинити?»
— «Ах, брате баранчику, чи тверда у тебе голова? — питає кіт Мурлика.— Ану, попробуй у ворота вдарити!»
Баран з розгону кинувся та буц рогами в ворота. Ворота похилилися, та не відчинилися. Піднявся цап рогатий, бородатий та як туцнув у ворота, а ворота відчинилися.
Порох стовпом піднімається, трава до землі згинається, біжить цап і баран, а за ними скаче на трьох ніжках сірий Мурлика. Змучився він скоро, не встигає та й за цапом і бараном покликає:
— «Не оставляйте мене, братчики, на поталу диким звірам! Я вам за те в пригоді стану!»
Взяв цап посадив кота на себе, і знов понеслися вони горами, долинами, травами, пісками. А тут саме натрапили на скошене поле, а на полі стоги сіна, як палати стоять. А ніч була осінняя, холодная.
—«Де тут огня добути?» — радять цап з бараном. А кіт каже: «Вдартеся рогами!»
Ой, як розбіглися цап з бараном та як вдарили на себе рогами, аж іскри скочили та й на сіно впали! Загорілася ватра; тепло, гарно.
Гріються цап, баран і котик біля огнища; аж дивляться — непрошений гість іде: вуйко Медведенко.
— «Пустіть,— каже,— зігрітися! Щось мене студить...»
— «Просимо, просимо! Погрійтеся, вуйку Медведенку! А звідки йдете?»
— «Ет, ходив на пасіку та з мужиками посварився, аж боки болять, нездужаю... Іду до лисиці лікуватися».
Ну, стали разом темну нічку ночувати. Медвідь під стогом, кіт на стогу, а цап з бараном біля ватри.
Тільки що задрімали, аж тут іде сім вовків сірих, а восьмий білий — та просто до стогу!
— «Фу-фу! — каже білий вовк.— Щось тут нечистим духом пахне! Що тут за народ? Ану, попробуймо, хто міцніший!..»
Заблеяли цап і баран з перестраху, а Мурлика так відізвався:
— «Ой ти, білий вовче, князю над вовками, сірими братами! Не сердь нашого старшину — князя, бо він дуже сердитий; як розсердиться, то — боже борони — ніхто його не вдобрухає!.. Он не бачиш у нього бороди? В ній то і сила його; бородою він звірів побиває, а рогами лише шкуру здіймає! Краще ви спокійно і чесно підійдіте та попросіте: ми, мовляв, хочемо тільки з вашим молодшим братчиком, що під стогом лежить, побавитись, щоб не нудно було!»
Тоді вовки бородатому цапові тільки здалека вклонилися, а самі обступили медведя і почали його зачіпати. А він як набрав сили та як вхопить вовків по два в одну лапу, а вони як заридали та застогнали... А далі якось вирвалися та давай ногам знати, аж закурилося за ними!
Так-то хитрий кіт став цапові й баранові в пригоді.
Гаджеты
Українська народна казка «Кіт, цап і баран»
Подробности
Родительская категория: Всё для детей
Категория: Украинские народные сказки
Рейтинг: 4 / 5
Пожалуйста, оцените Оценка 1 Оценка 2 Оценка 3 Оценка 4 Оценка 5 Жили-були в одного господаря цап і баран. Жили в згоді-злагоді: сіна в'язочку —і ту між собою ділили. А як кого били, то тільки кота Мурлику; він такий злодій і розбійник, все тільки світом вештається та краде, що попало.
Сидять собі раз цап і баран та й балакають. Аж тут де не взявся сірий кіт Мурлика, йде та так жалісно плаче, що аж засумували цап і баран, та й питають:
— «А чого це ти, Мурлико, так тяжко плачеш, на трьох ніжках скачеш?»
— «Як мені не плакати? — відповідає кіт Мурлика.— Била мене стара баба, била, била, за вуса крутила, ноги мені поломила!»
— «А за яку ж то провину?»
— «Що я сам себе не пізнав та й бабину сметану злизав!»
І знову заплакав кіт Мурлика.
— «Чого ж ти далі плачеш?»
— «А того плачу, що як баба мене била, то все говорила: «А до мене їде зять, то що мені замість сметани їсти подать? Хіба,— каже,— цапа і барана заріжу!»
Заревіли, зарепетували цап і баран:
— «Ех ти, проклятий котище! Ми тебе на смерть заколемо! Через тебе ж нам погинути прийдеться!»
Та котик вину свою признавав і о прощенні прохав. Цап і баран йому простили і всі три рада в раду:
— «Що робити, що чинити?»
— «Ах, брате баранчику, чи тверда у тебе голова? — питає кіт Мурлика.— Ану, попробуй у ворота вдарити!»
Баран з розгону кинувся та буц рогами в ворота. Ворота похилилися, та не відчинилися. Піднявся цап рогатий, бородатий та як туцнув у ворота, а ворота відчинилися.
Порох стовпом піднімається, трава до землі згинається, біжить цап і баран, а за ними скаче на трьох ніжках сірий Мурлика. Змучився він скоро, не встигає та й за цапом і бараном покликає:
— «Не оставляйте мене, братчики, на поталу диким звірам! Я вам за те в пригоді стану!»
Взяв цап посадив кота на себе, і знов понеслися вони горами, долинами, травами, пісками. А тут саме натрапили на скошене поле, а на полі стоги сіна, як палати стоять. А ніч була осінняя, холодная.
—«Де тут огня добути?» — радять цап з бараном. А кіт каже: «Вдартеся рогами!»
Ой, як розбіглися цап з бараном та як вдарили на себе рогами, аж іскри скочили та й на сіно впали! Загорілася ватра; тепло, гарно.
Гріються цап, баран і котик біля огнища; аж дивляться — непрошений гість іде: вуйко Медведенко.
— «Пустіть,— каже,— зігрітися! Щось мене студить...»
— «Просимо, просимо! Погрійтеся, вуйку Медведенку! А звідки йдете?»
— «Ет, ходив на пасіку та з мужиками посварився, аж боки болять, нездужаю... Іду до лисиці лікуватися».
Ну, стали разом темну нічку ночувати. Медвідь під стогом, кіт на стогу, а цап з бараном біля ватри.
Тільки що задрімали, аж тут іде сім вовків сірих, а восьмий білий — та просто до стогу!
— «Фу-фу! — каже білий вовк.— Щось тут нечистим духом пахне! Що тут за народ? Ану, попробуймо, хто міцніший!..»
Заблеяли цап і баран з перестраху, а Мурлика так відізвався:
— «Ой ти, білий вовче, князю над вовками, сірими братами! Не сердь нашого старшину — князя, бо він дуже сердитий; як розсердиться, то — боже борони — ніхто його не вдобрухає!.. Он не бачиш у нього бороди? В ній то і сила його; бородою він звірів побиває, а рогами лише шкуру здіймає! Краще ви спокійно і чесно підійдіте та попросіте: ми, мовляв, хочемо тільки з вашим молодшим братчиком, що під стогом лежить, побавитись, щоб не нудно було!»
Тоді вовки бородатому цапові тільки здалека вклонилися, а самі обступили медведя і почали його зачіпати. А він як набрав сили та як вхопить вовків по два в одну лапу, а вони як заридали та застогнали... А далі якось вирвалися та давай ногам знати, аж закурилося за ними!
Так-то хитрий кіт став цапові й баранові в пригоді.
Гаджеты