Від хорошого до величного

[html]У книзі "Від хорошого до величного" бізнес-консультант Джим Коллінз — аналізує найуспішніші компанії, яким вдалося здійснити прорив від хорошого до величного. Він відібав організації, що 15 років поспіль давали найкращі результати в галузі, не зважаючи на кризи і загальну ситуацію на ринку. Тож як Gillette, Kimberly-Clark, Philip Morris та іншим вдалося подолати межу посередності? Джим Коллінз вивів формулу — 9 кроків, які дозволять розкрутити махове колесо успіху компанії до такої швидкості, щоб воно рухалося за інерцією, збільшувало оберти і приносило шалений дохід Якщо ви відчуваєте, що до певного етапу піднімалися вгору, а вже кілька років пробуксовуєте на місці, то ця книжка — той червоний прапорець, який покаже, що ви робите не так і куди слід почати рухатися, щоб пробитися у вищу лігу бізнесу. Джим Коллінз пояснить, як вивести компанії, громадські і державні організації та установи з хорошого на величний рівень. ПРО АВТОРА:Джим Коллінз — американський бізнес-консультант і письменник. Автор книжок «Від хорошого до величного», «Величні за власним вибором», «Зроблено на совість». Публікується в Harvard Business Review, BusinessWeek, Fortune та інших виданнях. Живе у Боулдері, штат Колорадо.ЦИТАТИ з книги:Загальнолюдська проблема Твердження про те, що хороше — ворог величного, стосується не лише бізнесу. Це загальнолюдська проблема. Якщо нам вдасться знайти ключ до питання, як перейти від хорошого до величного, то наше дослідження буде корисним для організації будь-якого типу. Хороші школи зможуть стати величними школами. Хороші газети ? величними газетами. Хороші церкви ? величними церквами. Хороші урядові організації ? величними урядовими організаціями. А хороші компанії неодмінно стануть величними компаніями.Дзеркало й вікно Лідери п’ятого рівня дивляться у вікно, приписуючи успіх компанії тим факторам, що не пов’язані з ними самими. Коли вони не можуть знайти конкретної людини або події, завдяки якій це сталося, то списують усе на удачу. При цьому вони дивляться у дзеркало, щоб взяти на себе відповідальність, а не скаржитися на невезіння, коли справи йдуть не дуже добре. Лідери компаній із групи порівняння роблять абсолютно протилежне. Вони дивляться у вікно, щоб звинуватити когось іншого у поганих результатах. Проте вони годинами вдивляються у дзеркало, щоб приписати собі заслуги, коли справи йдуть добре.Люди в автобусі Керівники величних компаній не вирішували наперед, куди прямуватиме автобус, щоб потім набрати у нього пасажирів. Ні, вони спочатку набирали в автобус потрібних людей (і висаджували непотрібних), а потім вирішували, куди прямувати. По суті вони говорили: «Послухайте, я не знаю, куди нам треба їхати. Проте одне я знаю точно: якщо ми візьмемо в автобус потрібних людей, і вони будуть на своїх місцях, а тих, хто нам не підходить, висадимо, то обов’язково зрозуміємо, до якого чудового місця нам слід рухатися».Прискорювач Ті, хто створив величні компанії, розуміють, що основним прискорювачем зростання компанії є не ринки чи технології, не конкуренція чи продукція. Має значення одне-єдине: здатність знайти і втримати у компанії правильних людей.Дивитися в очі суворій реальності Так, керівництво повинне мати власне бачення ситуації. Проте воно також відповідає за створення такого оточення, у якому чують правду і протистоять грубим фактам. Є величезна різниця між можливістю «відверто висловлюватися» і можливістю бути почутим. Керівники компаній моделі «від хорошого до величного» розуміли цю відмінність, створюючи таку корпоративну культуру, у якій люди мали можливість бути почутими і, зрештою, розповісти правду, яку почують.Пристрасть Можливо здається дивним вважати таку нетривку і ефемерну річ, як пристрасть, невід’ємною частиною стратегічної моделі розвитку. Проте у всіх компаніях моделі «від хорошого до величного» пристрасть стала основною частиною концепції їжака. Ви не можете набути пристрасть, як і не можете мотивувати своїх співробітників бути пристрасними. Ви можете лише визначити, що викликає пристрасть у вас і в тих, хто навколо вас.[/html]