Атлант розправив плечі. Або - або. Ренд Айн

Ренд в численних інтервю американській пресі стверджувала: людина повинна жити не заради інших, а передусім ради себе. Авторку звинувачували в егоїзмі та прямолінійності щодо подачі суперечливих ідей її філософії обєктивізму. Ренд переконувала, що кожен мусить цілі й цінності відстоювати, боротися за них, позаяк це сутність життєвого процесу. Бурхливі обговорення фундаментальної трилогії, великої політичної притчі тривають від 1957 року, з дня першого видання, на ній виросли три покоління американців, мільйони атлантів розлетілися по всьому світу. Три частини трилогії названі відповідно до основних законів логіки: Несуперечність, Або-або, А є А. Всі вони містять блискучі світоглядні монологи, вкладені в уста головних героїв Франциско ДАнконії та Генка Ріардена. Між якими стоїть жінка, в яку обидва закохані, Даґні Таґґарт. Їхня Країна стрімко летить у прірву: моторошна криза охоплює всі царини людського життя. Псевдовчені наполегливо пропагують: мислення ілюзія, пошук будь-якого сенсу абсурд, і зрештою уряд оголошує мораторій на розум. Талановиті підприємці безслідно зникають, кидаючи своє виробництво напризволяще чи знищуючи його. Даґні впевнена, що в країні зявився таємничий Руйнівник, ціль якого крах економіки і тотальна деградація людей. Впродовж сотень сторінок книги персонажів і читачів непокоїть одне дивне питання: Хто такий Джон Ґолт? ТЕМАТИКА ВИДАННЯ Індивідуалізм, психологія творчості, приватна власність, великий бізнес. ДЛЯ КОГО КНИГА Для власників бізнесу, менеджерів і всіх вибагливих читачів. ЧОМУ ЦЯ КНИГА Атлант Ренд не має чітких часових меж, ніби стоїть поза часом, як і події, які розгортаються на сторінках цієї книжки: реалізм переплітається з містикою та науковою фантастикою, утопія з антиутопією, гротеск із романтизмом, філософія з політекономією. Літературознавець і перекладач Лесь Герасимчук у своєму огляді книжки пише, що сутність творчості Ренд у поверненні до Людини, Айн Ренд як творча особистість концептуально увібрала в себе найвищі художні ідеї від кінця віку до постмодернізму. ЦИТАТ