Асса. Ходячий хаос. Ніж, якого не відпустиш

Сторожі тротуару це перший в українській літературі прямий голос ``втраченого покоління`` зламу 1980-1990-х років. Покоління ``гастарбайтерів``, що розлетілося по світу в пошуках обітованої землі. Покоління ``Львова, якого не було``, зниклих заводів і гуртожитків, театрів і музеїв, вокзалів і кнайп. Покоління, яке загубилося на цивілізаційному переломі, і чий досвід, часто трагічний, ще чекає на своїх літописців.Михайло Мишкало, памятний читачам легендарної львівської газети ``Поступ`` кінця 1990-х як колумніст ``Майкл``, дебютує в жанрі якраз такого ``літопису самовидця``. Інженер за освітою, він торгував на базарах Львова, Варшави, Белграда, Будапешта, Ольштина, працював різноробочим та нянькою у Великобританії. Він пройшов шлях тисяч українців і зміг його описати. Тому тут усе живе і справжнє від мови та реалій часу до почуттів, провідне й наскрізне з яких любов.