Набор химреактивов для вет-сан экспертизы Рыбы ПрАТ"Реагент"

УКРАЇНА
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ
ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
01001, Київ, вул. Хрещатик, 24. Телефон: (044) 229-57-56. Факс: (044) 228-03-08. ТУ У 24.4-13433137-055:2009 ЗАТВЕРЖЕНО
Головний Державний Інспектор
ветеринарної медицини України
Голова Державного департаменту
ветеринарної медицини України П.І. Вербицький
24.04.2009
НАСТАНОВА
по застосуванню набору хімреактивів для ветсанекспертизи риби
(на 100 визначень).
1. СКЛАД НАБОРУ:
1
Розчин для визначення вмісту кухонної солі
ГОСТ 25794.3-83
2 флакони 100 мл
2
Калій хромовокислий
ГОСТ 4459-75
флакон 20 мл
3
Метиленовий блакитний ДФУ, 1 вид.,с 226
флакон 2,5гр 4
Лужний розчин оцтовокислого свинцю
ГОСТ 4517-87
флакон 20 мл
5
Перекис водню 33%
ГОСТ 10929-76
1флакон 20мл
6
Бензидин солянокислий
ТУ 6-09-4222-76
1флакон по 0,2г
7
Мідь сірчанокисла
ГОСТ 4165-78
1флакон 5г
Додаткові реактиви (комплектуються за індивідуальним замовленням): реактив Несслера, стандартна біхроматна шкала. Набір призначений для визначення аміаку і наявності сірководню, реакція з сульфатом міді в бульйоні, реакція на пероксидазу, редуктазна проба, визначення кухонної солі в рибі згідно з ГОСТ 7636-85. Термін придатності набору зазначено на упаковці (коробці ), термін придатності реактиву зазначено на кожному флаконі.
2. ВИГОТОВЛЕННЯ РОБОЧИХ РОзЧИНІВ
Визначення кухоної солі 2.1 10% водяний розчин хромовокислого калію - з флакона відважують 10 г хромовокислого калію, кількісно переносять в мірну колбу на 100 мл, розчиняють в невеликій кількості дистильованої води, потім доводять дистильованою водою до позначки.
2.2 Розчин для визначення вмісту кухонної – придатний до застосування. Реакція з сірчанокислою міддю 2.3 5% розчин сірчанокислої міді – вміст флакону (5 г) вносять в мірну колбу об’ємом 100 см3 і доводять до мітки дистильованою водою. Термін зберігання - 3 місяці.
Реакція на пероксидазу 2.4. Бензидин солянокислий 0.2% розчин – вміст флакону (0.2 г) розчиняють в 100 мл 96% етилового спирту. Термін зберігання - 7 діб.
2.5. Перекис водню 1% розчин – відібрати з флакону 1 мл 33% перекису водню і розчинити у 33 мл дистильованої води. Термін зберігання- 1 доба.
Редуктазна проба
2.6 Робочий розчин метиленового блакитного - до 1 мл насиченого спиртового розчину метиленового блакитного додають 39 мл дистильованої води. Термін зберігання - 7 днів.
3. Проведення аналізів.
3.1 Визначення кухонної солі. До 3 г ретельно подрібненої м`язової тканини солоної риби додають 100мл дистильованої води і екстрагують 30 хв.при періодичному збовтуванні. До 20 мл екстракту додають індикатор 3-5 крапель 10% розчину хромовокислого калію й титрують розчином для визначення вмісту кухонної солі до прояви оранжево-червоного кольору, незникаючого після збовтування. Вміст кухонної солі в процентах визначають за формулою:
0,585 x V х 100
X = -------------------- С х V1 де: X – вміст кухонної солі, %; V – кількість розчину для визначення вмісту солі, мл;
V1 – Наважка риби , гр;
С-кількість екстракту, взятого для екстрагування.
100-кількість дистильованої води , взятої для екстрагування, мл.
0,585 – коефіцієнт перерахування.
За вмістом кухонної солі рибу поділяють на слабосолону-6-10%, середньосолону-10-14%, міцносолону -більше 14%
3.2 Визначення сірководню (з підігріванням проби) ГОСТ 7636-85.
Суть методу: Метод оснований на взаємодії сірководню, який утворюється при псуванні риби, з свинцевою сіллю та появі на фільтрувальному папері від бурого до темно-коричневого кольору внаслідок утворення сірчистого свинцю. При дослідженні непатраної риби визначення сірководню може з`явитися одним із об’єктивних методів розпізнання її санітарної якості, так як накопичення сірководню частіше відбувається при розпаді білків в анаеробних умовах.
У широку пробірку вміщують пухким шаром шматки м`яса риби (5 -7г). Над пробою горизонтально підвішують смужку з щільного фільтрувального паперу, на нижню частину якого наносять 2-3 краплини діаметром не більш 3-4 мм лужного розчину оцтовокислого свинцю. Пробірку з пробою підігрівають на водяній бані при 48-52 °С протягом 15 хвилин, після цього негайно оцінюють реакцію.
СанІтарна оцІнка.
Риба свіжа
Реакція відсутня
Риба сумнівної свіжості
На папері з`являється слаба бура пляма (сліди сірководню)
Риба несвіжа
Колір від бурого до темно-коричневого від бурого до темно-коричневого
3.3. Реакція з сірчанокислою міддю ГОСТ 23392-78.
У конічну колбу на 200мл вміщують 20г фаршу з спини м`язів риби, додають 60 мл дистильованої води і старанно перемішують. Колбу накривають годинниковим склом і нагрівають 10 хв. на водяній бані, потім бульйон фільтрують через паперовий фільтр в пробірку, яка знаходиться в склянці з холодною водою. Якщо в фільтраті залишаються пластівці, то його знов фільтрують. Після фільтрації 2 мл бульйону наливають в пробірку, додають 3 краплі 5% розчину сульфату міді, струшують 2-3 рази і витримують 5 хв. Контролем служить бульйон без додавання сульфату міді.
Оцінка реакції
Доброякісна риба
Бульйон прозорий, або злегка темніє
Риба сумнівної свіжості
Бульйон помутнілий, з пластівцями
Риба зіпсована
Бульйон перетворився в желеподібний згусток 3.4. Реакція м`яса на пероксидазу (ГОСТ 23392-78).
Суть реакції полягає в визначенні ферменту пероксидази, який утворюється в м’язовій тканині здорової риби та здатний відщеплювати кисень від перекису водню.
В присутності ферменту пероксидази перекис водню окислює бензидин, утворюючи парахінондіамід, який з недоокисленим бензидином утворює сполуку, забарвлену в синій колір, що переходить в бурий. В витяжках з м`яса здорової риби реакція на пероксидазу позитивна: не пізніше 2 хвилин після додавання бензидину й перекису водню з`являється синювате забарвлення, яке переходить в буре. В витяжках з м`яса хворої риби в більшості випадків реакція на пероксидазу негативна: протягом 2 хвилин після додавання бензидину й перекису водню колір витяжки не змінюється.
Техніка досліження:
В пробірку наливають 2 мл фільтрату витяжки, виготовленого в співвідношенні 1:10(екстрагувати 15 хв.) із зяберної тканини і додають 5 краплин 0.2% спиртового розчину бензидину, струшують, додають 2 краплини 1% розчину перекису водню. Суміш збовтують і спостерігають за зміною забарвлення.
Оцінка реакції
Риба доброякісна.
Витяжка набуває синього забарвлення, яке через 1-2 хв. переходить в коричневе. Реакція доброякісна. Найбільша активність пероксидази при рН риби до 6.9.
Риба сумнівної свіжості.
Витяжка набуває менш інтенсивного синього забарвлення, яке через 3-4 хв. переходить в коричневе. Реакція сумнівна. Менш активна реакція на пероксидазу при рН риби в межах7.0-7.2.
М`ясо зіпсоване.
Витяжка відразу стає коричневого кольору.. Реакція негативна. Активність на пероксидазу втрачається при рН м`яса 7.3 і вище.
3.5. Експресна редуктазна проба риби метиленовим блакитним (ГОСТ 9225-84).
Суть методу. Метод полягає у здатності ферменту редуктази, який виділяють мікроорганізми, знебарвлювати органічні барвники метиленовим блакитним.
В пробірку вміщують 5г. рибного фаршу і заливають дистильованою водою. Вміст струшують і залишають на 30 хв . Потім підливають 1 мл 0,1% водного розчину метиленового блакитного, пробірку струшують, щоб фарш був рівномірно забарвлений, екстракт заливають шаром вазелінового масла висотою 1 см. Пробірку ставлять у термостат або на водяну баню при температурі 37оС, періодично спостерігають за знебарвленням . Для контролю ставлять таку ж пробірку з 5г фарша без метиленового блакитного. Читка реакції та санітарна оцінка при експресній пробі з метиленовим блакитним .
Час знебарвлення метиленового блакитного, год
Орієнтовна кількість бактерій
у 1 г м`язової тканини риби
Санітарна оцінка риби
до 40 хв.
Від 600 тис і більше
Недоброякісна
40 - 2,5год Від 500 тис. до 600 тис.
Сумнівна свіжість
2,5 и більше
Від 300 тис. до 500 тис.
Свіжа
Знебарвлення синього кільця під шаром вазелінового масла в розрахунок не приймається
НАСТАНОВА РОЗРОБЛЕНА:
1. ПрАТ "Реагент"